Advocacy

Щодо ліцензування мовлення №6596

20-09-2010

Пропозиції та зауваження  Асоціації «Індустріальний Телевізійний Комітет», до Проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо ліцензування мовлення), №6596.

Автори: Бондаренко О.А., Мороко Ю.М.

Проектом, про внесення змін до Закону України «Про телебачення та радіомовлення», щодо ліцензування мовлення (надалі - Проект), запропоновано змінити порядок застосування санкцій. Так автори пропонують, щоб Національна рада застосовувала наступні санкції у вказаній послідовності:

• стягнення штрафу;
• оголошення попередження;
• подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення відповідно до частини п’ятої статті 37 цього Закону.

Проте, хочемо наголосити, що такий порядок не відповідає загальновизнаним закріпленим у національному законодавстві нормам відповідальності. Так, наприклад, відповідно до статті 24 Кодексу про адміністративні правопорушення у порядку викладення видів адміністративних стягнень спершу вказане попередження, а потім штраф. Тому вважаємо недоцільним спершу стягувати з мовника штраф, а вже потім попереджати, це з юридичної точки зору не логічно і не справедливо.

Крім цього, нововведення, яке пропонується Проектом не відповідає європейським нормам, зокрема, для прикладу у Італії застосування попередження  повинно відбуватися не як санкція, а як попередження правопорушення, яке не обмежується кількістю. Тобто кількість попереджень повинна бути не три, а після третього – анулювання. Кількість попереджень може залежати від кількості порушень телерадіоорганізацією. Попередження ж завжди йде першою санкцією у ієрархії після вчинення правопорушення.

Також, Проектом вказано, що граничні розміри штрафу встановлюються у наступному розмірі:

а) для телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення:

загальнонаціональне – до 1 млн. гривень;

регіональне – до 100 тис. гривень;

місцеве – до 50 тис. гривень;

супутникове – до 50 тис. гривень.

б) для провайдерів програмної послуги, якщо кількість домогосподарств відповідно до

ліцензії складає:

більше 50 тис. – до 1 млн. гривень;

від 10 до 50 тис. – до 100 тис. гривень;

до 10 тис. – до 50 тис. гривень.

Проте, як було досліджено на практиці у країнах Європи розмір штрафу повинен залежати лише від тяжкості правопорушення, тобто у чинний Закон України «Про телебачення та радіомовлення» за кожну окрему групу правопорушень необхідно передбачити окрему шкалу санкції. Наприклад, за порушення норм Закону України «Про рекламу» телерадіоорганізація нестиме відповідальність у розмірі від 10 до 1000 грн., залежно від серйозності правопорушення на розсуд регуляторного органу.

Крім цього в Проекті опущений дуже важливий момент – рішення Національної ради про застосування будь-якої санкції повинно бути мотивованим, особливо в частині застосування  сум штрафів. Більше того, перед тим як прийняти рішення про застосування санкції, Національна рада зобов’язана  ознайомитися з поясненнями  представника телерадіоорганізації щодо причин можливого порушення. Без такого пояснення Національна рада не може прийняти адекватне, розумне рішення про міру санкції. До Рішення Національної ради повинні додаватися (вказуватися) пояснення телерадіоорганізації.

Виходячи з вищевикладених фактів просимо Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендувати відхилити відповідний Проект, оскільки він не відповідає загальним нормам національного та європейського законодавства. Вважаємо, що необхідно внести зміни у чинне законодавство таким чином, щоб Національна рада могла застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги наступні санкції, в наступній послідовності і тільки після вичерпання всіх можливих заходів попередження порушення (попередження):

• стягнення штрафу у відповідності до тяжкості вчиненого порушення (за кожну групу порушень повинна бути передбачена верхня та нижня межа штрафних санкцій);
• призупинення дії ліцензії (мовлення), до повного виправлення;
• подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

Крім цього, зазначаємо, що весь процес застосування відповідних попереджень та санкцій, повинен супроводжуватися у присутності мовника та з його поясненнями. Пояснення мовника повинні долучатися до всіх Рішень Національної ради, що стосуватимуться попереджень чи санкцій.

Сторінка законопроекту

• друк