Advocacy

Моніторинг ІТК за 11 квітня 2016 року

11-04-2016

У цьому випуску:

Верховна Рада України

На цьому тижні планується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту інформаційного простору України)

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики

13 квітня відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

Розклад пленарних засідань Верховної Ради України

12 – 15 квітня 2016 року

(Проект складено за пропозиціями комітетів Верховної Ради України

відповідно до порядку денного четвертої сесії)

 

Вівторок, 12 квітня

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту інформаційного простору України) № 3562 від 30.11.2015 року

Ініціатори: Шверк Григорій Аронович, Севрюков Владислав Володимирович, Онуфрик Богдан Семенович.

Проектом закріплюються розміри штрафних санкцій, визначаються види правопорушень , за які до ліцензіатів застосовується санкція у вигляді стягнення штрафу. Передбачається надання Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення (надалі – «Національна рада») можливості застосування санкції у вигляді стягнення штрафу за порушення ліцензіатом положень, передбачених частиною другою статті 6 або частиною другою статті 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція у вигляді попередження. Пропонується додати до підстав для переоформлення ліцензії зміну відомостей про структуру власності заявника. Закріплюється можливість повідомлення ліцензіата про прийняте рішення шляхом його оприлюднення на офіційному сайті Національної ради.

Порядок денний засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

 

13 квітня 2016 року на черговому засіданні Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики планується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора №4303 від 25.03.2016р.

Ініціатори: Княжицький Микола Леонідович, Висоцький Сергій Віталійович, Масоріна Олена Сергіївна, Опанасенко Олександр Валерійович, Левус Андрій Мар'янович, Медуниця Олег Вячеславович, Артюшенко Ігор Андрійович, Денисенко Вадим Ігорович, Лапін Ігор Олександрович, Ярош Дмитро Анатолійович.

Проектом пропонується передбачити додаткову підставу для відмови у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів: якщо фільм вироблений фізичними або юридичними особами держави-агресора та (або) одним з учасників фільму є фізична особа, яка є громадянином держави-агресора, за умови, що фільм вперше оприлюднений (демонстрований) після 1 січня 2014 року незалежно від країни, де відбулось перше оприлюднення (демонстрування) фільму, а суб’єкт кінематографії не надав документів, передбачених частиною восьмою цієї статті Закону (власноруч підписані заяви кожного з учасників фільму, який є громадянином держави-агресора, про засудження окупації території України державою-агресором за формою, що відповідає примірній формі, затвердженій Кабінетом Міністрів України, або інші докази, які підтверджують факти публічного засудження відповідним учасником фільму окупації території України державою агресором), або надані документи не дадуть підстав для видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

Фільм вважається виробленим фізичними або юридичними особами держави-агресора, якщо принаймні одна зі студій-виробників фільму є юридичною особою, яка перебуває під юрисдикцією держави-агресора, а серед інших студій-виробників відсутні юридичні особи, які підпадають під юрисдикцію України.

У випадку, якщо серед студій-виробників фільму наявні одна чи декілька юридичних осіб, які підпадають під юрисдикцію України, та одночасно одна чи декілька юридичних осіб, які підпадають під юрисдикцію держави-агресора, фільм вважається виробленим юридичними особами держави-агресора у випадку, якщо:

а) створення фільму повністю або частково профінансовано, або він створений за іншої підтримки державного органу держави-агресора, або

б) за встановленими Європейською конвенцією про спільне кінематографічне виробництво правилами кваліфікації європейського фільму, фільм набирає принаймні 10 балів з можливих 19 за оцінними елементами держави-агресора. При цьому оцінні елементи держави-агресора застосовуються в тому ж порядку та на тих же умовах, на яких в Європейській конвенції про спільне кінематографічне виробництво застосовуються європейські оцінні елементи.

Проектом забороняється трансляція телерадіоорганізаціями музичних творів, вперше оприлюднених після 1 січня 2014 року  за участю осіб, включених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та/або принаймні один з авторів (співавторів) або виконавців (співвиконавців) яких є громадянином держави-агресора за умови, що відсутні достовірні дані, що цей автор (співавтор) або виконавець (співвиконавець) публічно висловлювався про засудження окупації території України державою-агресором

Закріплюється поняття ліцензій на право входження до пакетів програм. Програми і передачі телерадіоорганізацій, які підпадають під юрисдикцію держави-агресора, вносяться до переліку програм, що ретранслюються, виключно за умови наявності ліцензії на ретрансляцію, у порядку, передбаченому Проектом.

Також пропонується заборонити проведення гастрольних заходів гастролерів, пов’язаних з державою-агресором, якщо гастролер до початку відповідного гастрольного заходу не надав організаторам гастрольного заходу письмову заяву про засудження окупації території України, за винятком окремо передбачених випадків. При цьому, для проведення гастрольного заходу гастролерів, пов’язаних з державою-агресором, необхідним отримати свідоцтво про проведення гастрольного заходу.

Передбачається що творчий працівник, член художнього, артистичного персоналу театру, який є громадянином держави-агресора, може приймати участь у виставах, театральних постановках на території України, виключно після підписання ним заяви про засудження окупації території України державою-агресором.

Передбачається, що у виключних випадках розповсюдження творів літератури і мистецтва може бути обмежене або заборонено за наявності обставин, встановлених законом.