Advocacy
Моніторинг ІТК за 15 травня 2018 року
15-05-2018
У цьому випуску: |
|
Верховна Рада України |
Результати пленарного засідання |
Дні пам’яті |
18 та 20 травня – дні пам’яті |
|
Результати пленарного засідання |
Сьогодні, 15 травня 2018 року, на пленарному засіданні Верховної Ради України було розглянуто низку важливих для індустрії законопроектів. Результати розгляду: 1. Проект Закону про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № 7466 від 28.12.2017р. - прийнято у другом читанні та в цілому. Ініціатори: Гройсман В.Б. Кабінет Міністрів України. Під час розгляду законопроекту в залі були прийняті поправки №246 народних депутатів Співаковського О.В., Іонової М.М. та №340 народних депутатів Співаковського О.В., Іонової М.М. Проектом пропонується прийняти новий Закон про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав, у якому закріплюється порядок управління майновими правами у сфері авторського права, визначаються засади та механізми діяльності організацій колективного управління. Зокрема, проектом закріплюються поняття користувач, добровільне колективне управління, дохід від прав, електронна система адміністрування, каталог організацій колективного управління, незапитані кошти та інше, вносяться зміни та доповнення до визначень термінів організація колективного управління, Установа. Організації колективного управління можуть об’єднуватися на договірних засадах для реалізації спільних завдань та укладати між собою договори про партнерство та договори про представництво прав. Функції з розширеного та обов’язкового колективного управління не можуть бути передані на підставі договору про партнерство чи договору про представництво прав. Організації колективного управління мають право управляти на території України майновими правами іноземних правовласників на загальних підставах, або на основі договорів з юридичними особами, які здійснюють колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав в інших державах, у тому числі договору про представництво прав. Вищим колегіальним органом управління ОКУ є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів, серед іншого, належать: - затвердження проектів тарифів для укладення договорів із користувачами; - затвердження загальних правил розподілу доходу від прав; - затвердження загальних правил утримання з доходу від прав збору за управління, відрахувань на культурні, соціальні, навчальні цілі, а також складення кошторису витрат організації; - затвердження загальних правил використання незапитаних коштів; - призначення та звільнення аудитора для проведення аудиторської перевірки; - затвердження щорічного звіту про діяльність організації колективного управління; Організації колективного управління здійснюють від імені та в інтересах правовласників такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав; 2) укладають договори про партнерство, договори про представництво прав з іншими організаціями колективного управління; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління. Проектом передбачається можливість правовласників на підставі письмової заяви вимагати вилучення своїх майнових прав з управління організації колективного управління, припинення дій щодо надання дозволів на використання їхніх об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, дій щодо збирання винагороди за використання їхніх об’єктів авторського права і (або) суміжних прав (далі – заява про вилучення). У заяві про вилучення зазначаються майнові права, які вилучаються з управління організації, та перелік об’єктів авторського права і (або) суміжних прав. Законопроектом також визначаються засади діяльності організацій колективного управління, зокрема, порядок акредитації та реєстрації ОКУ, сфери акредитації, а також порядок скасування акредитації, порядок ведення Реєстру організацій колективного управління. 2. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав № 7539 від 01 .02.2018р. – направлено на повторне перше читання. Ініціатор: Гройсман В.Б., Кабінет Міністрів України Проектом пропонується внести зміни до низки Законів та Кодексів України в частині врегулювання питань авторського права і суміжних прав, зокрема, вносяться зміни до Законів України «Про авторське право і суміжні права», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», «Про гастрольні заходи в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та інш. Проектом, серед іншого, передбачається, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право на винагороду за використання його твору способом кабельної ретрансляції. Збір та розподіл винагороди за кабельну ретрансляцію творів здійснюється організацією колективного управління у порядку, передбаченому законом. Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, вважається, що автори, які зробили внесок або зобов’язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору передали (відчужили) майнові права продюсеру аудіовізуального твору. Пропонується доповнити Закон України «Про авторське право і суміжні права» положеннями щодо публічного сповіщення, відповідно до яких у разі публічного сповіщення передачі організації мовлення зі станції зв’язку, розташованої на території України, на супутник таким чином, що публічне сповіщення такої передачі, а також інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що передаються такою організацією мовлення, з супутника поширюється за межі території України, то для цілей цього Закону вважається, що таке публічне сповіщення відбувається в Україні, а права та обов’язки, передбачені цим Законом (в тому числі, обов’язок з виплати винагороди за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав), а також відповідальність за дотримання авторського права і (або) суміжних прав несе особа, яка здійснює передачу об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на супутник. Сигнал, що несе передачу (програму) організації мовлення вважається закодованим, якщо публічне сповіщення передачі (програми) організації мовлення стає доступним для сприйняття публікою лише після того, як цей сигнал для забезпечення можливості такого сприйняття буде оброблено за допомогою спеціального декодувального пристрою (засобу), одержаного на підставі відповідного договору, укладеного з цією організацією мовлення або з іншою особою, уповноваженою цією організацією мовлення продавати (здавати в оренду) даний пристрій (засіб). Така організація мовлення і особа, що реалізує (здає в оренду) вказані пристрої (засоби) та/або відповідає за використання декодувального пристрою (засобу), несуть обов’язки, передбачені цим Законом (в тому числі, обов’язок з оплати винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав), а також несуть солідарну відповідальність за дотримання авторського права і (або) суміжних прав під час такого публічного сповіщення. Положення щодо обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення пропонується доповнити абзацом, яким передбачити що допускається використання коротких уривків для повідомлення про поточні події, відтворення короткочасних записів творів, здійснених організацією мовлення власними засобами та для власних програм. При цьому організація мовлення зобов‘язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після її виготовлення, якщо більш тривалий термін не погоджений з автором записаного твору чи не встановлений законом. Такий запис може бути збережений без згоди автора записаного твору в державних архівах у зв’язку з його виключно документальним характером. 3. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду №8266 від 13.04.2018р. – не включено до порядку денного сесії. Ініціатори: Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є. Проектом пропонується доповнити положення Закону України «Про Український культурний фонд», передбачивши зміни до процедур, пов’язаних з підтримкою проектів Українським культурним фондом, закріпивши добровільні внески від урядів, агентств та установ іноземних країн, міжнародних фінансових та інших організацій, в тому числі у формі цільових грантів як джерела фінансування Фонду та інш. До завдань та повноважень Українського культурного фонду пропонується додати співпрацю з міжнародними організаціями та створення умов для реалізації проектів. Підстави надання та відмови у наданні фінансування (грантів) певному проекту, критерії конкурсного відбору проектів, підстави на яких заява про надання гранту може бути залишена без розгляду, етапи проведення конкурсного відбору, правила здійснення звітності і моніторингу встановлюються порядком проведення Українським культурним фондом конкурсного відбору проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Українського культурного фонду, та моніторингу їх реалізації. У випадку прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання підтримки певному проекту а рахунок коштів Українського культурного фонду, з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту. Український культурний фонд здійснює постійний контроль за виконанням з боку суб’єктів, що отримують будь-яке фінансування, своїх зобов’язань, визначених договором про надання гранту. Об’єктами контролю є порядок виконання договору про надання гранту, правильність та обґрунтованість використання коштів. Для здійснення контролю Український культурний фонд має право вимагати від суб’єкта, що отримав фінансування, надати будь-які документи, інформацію та пояснення щодо своїх дій, пов’язаних з виконанням договору про надання гранту та (або) витратою коштів. У випадку істотного порушення умов договору про надання грану Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Фонду. Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат в більших розмірах, ніж передбачено договором про надання гранту, а також інші порушення, які дають підстави для висновків або обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувались при його укладенні. Передбачається, що Український культурний фонд самостійно визначає проекти, яким надається підтримка в порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд», в тому числі підтримка проектів, пов’язаних з організацією, проведенням виставок, ярмарок, симпозіумів, конгресів тощо, спрямованих на популяризацію української культури, або участю вітчизняних виробників в подібних заходах, що проводяться в інших країнах, якщо така участь є доцільною з точки зору популяризації української культури за кордоном, а відповідний проект, пов’язаний з такою участю, був відібраний Українським культурним фондом в порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд». 4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів і зміни умов розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції №8263 від 11.04.2018р. – невключено до порядку денного сесії. Ініціатори: Княжицький М.Л., Геращенко І.В., Подоляк І.І., Сюмар В.П., Тетерук А.А. Проектом пропонується закріпити визначення фільму, а також аудіовізуального твору держави-агресора. Фільм держави-агресора – будь-який фільм, створений та/або вперше оприлюднений (демонстрований) після 1 січня 2014 року, одним з виробників якого є юридична особа, яка має місцезнаходження (місце реєстрації) в державі-агресорі або юридична особа, яка прямо або опосередковано контролюється такою юридичною особою, або який відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом, набрав більше одного балу за рахунок участі у створенні фільму громадянина держави-агресора, або за рахунок того, що місце зйомок, монтажу, знімальної студії чи отримувачі передбачених статтею 101 Закону України «Про кінематографію» витрат розташовані на території держави-агресора. Аудіовізуальний твір держави-агресора – фільм держави-агресора, а також телепередача, яка повністю або частково створена та/чи профінансована громадянином держави-агресора, юридичною особою, яка має місцезнаходження (місце реєстрації) в державі-агресорі або юридичною особою, яка прямо або опосередковано контролюються ними При обчисленні кількості балів, достатньої для визнання фільму фільмом держави-агресора, застосовуються правила врахування оцінних елементів бальної системи, передбачені статтею 10-1 Закону України «Про кінематографію». При цьому врахуванню підлягають, відповідно, громадянство держави-агресора, розташування на території держави-агресора студії, іншого місця зйомки, місця монтажу, або те, що передбачені частиною другою цієї статті витрати здійснені на користь осіб, постійне місце проживання (реєстрації) або місцезнаходження яких розташоване на території держави-агресора. Наявність у фільму ознак фільму держави-агресора є підставою для відмови у видачі свідоцтва національного фільму. Фільми, програми, передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані юридичними або фізичними особами держави-агресора, не вважаються власним продуктом телерадіоорганізації. Трансляція продукту держави-агресора заборонена. Виключно з інформаційною метою допускається використання в інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередачах, які є власним продуктом телерадіоорганізації, окремих фрагментів продукту держави-агресора. Фрагменти продукту держави-агресора, трансляція якого дозволяється, мають бути ідентифіковані за допомогою титрів з текстом «фрагмент фільму держави-агресора» або «фрагмент передачі держави-агресора» в залежності від типу продукту, фрагменти якого транслюються. Титри повинні мати контрастний колір, а їх висота повинна бути не меншою 10% висоти кадру, що використовується в трансляції. Титри транслюються впродовж всього часу трансляції відповідного фрагменту. Пропонується скасувати інститут державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільму. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії додається здійснення контролю за дотриманням квоти демонстрування національних фільмів під час використання національного екранного часу, умов розповсюдження і демонстрування фільмів. Також передбачається закріпити у проекті положення, відповідно до яких Національна рада затверджує систему візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована. Дана система має визначати порядок віднесення фільмів, передач, інших аудіовізуальних творів, до тієї чи іншої вікової аудиторії, види візуальних позначок, порядок їх використання на телевізійному екрані під час трансляцій, та проміжки часу, впродовж яких допускається трансляція відповідних творів. Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог. Закріплюється санкція у вигляді штрафу 10 відсотків розміру ліцензійного збору за: - трансляцію аудіовізуального твору (творів) держави-агресора, крім випадків, дозволених цим Законом; - трансляцію аудіовізуальних творів, телепередач (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), фільмів, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті цього органу (крім фільмів, вироблених та/або вперше оприлюднених (демонстрованих) до 1991 року). Передбачається, що Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, а також зміни до нього, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 5. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва і зміни умов розповсюдження іншої аудіовізуальної продукції №8263-1 від 27.04.2018р. – не включено до порядку денного сесії. Ініціатори: Лозовой А.С., Мосійчук І.В. Проектом пропонується заборонити розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва, одним з виробників яких є виробник держави-агресора, які несуть загрозу інформаційній безпеці України. Закріплюються поняття «спільне виробництво», «учасник фільму», «фільм спільного виробництва». Передбачається, що фільм спільного виробництва, одним з виробників якого є виробник держави-агресора, становить загрозу інформаційній безпеці України, якщо сюжет цього фільму має принаймні одну з таких ознак: безпосередньо або опосередковано висвітлює історичні події, пов’язані з державою-агресором в позитивному світлі; демонструє історичне минуле України та її історичні постаті в контексті, що дискредитує або ставить під сумнів ідею української державності; стосується нових трактувань історичних подій, спрямованих на популяризацію самодержавної та/або автократичної ідеології держави-агресора, та/або величі сучасної держави-агресора, що представлені в позитивному світлі. Фільми спільного виробництва, одним з яких є виробник держави-агресора, підлягають перевірці на наявність чи відсутність вказаних ознак, які є підставою для віднесення фільму спільного виробництва до такого, що становить загрозу інформаційній безпеці України, у випадку, якщо хоча б один із вказаних нижче учасників створення фільму є громадянином держави-агресора: 1) автор сценарію; 2) режисер-постановник; 3) режисер монтажу; 4) продюсер. Проектом передбачається, що перевірка фільму спільного виробництва, одним з виробників якого є виробник держави-агресора, на наявність чи відсутність визначених ознак, які є підставою для віднесення фільму спільного виробництва до такого, що становить загрозу інформаційній безпеці України, здійснюється експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії. Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму видається за умови висновку про відсутність таких ознак. У випадку, якщо автором чи співавтором сценарію для фільму спільного виробництва є громадянин держави-агресора, на підставі звернення суб’єкта кінематографії до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії, перед зйомками такого фільму може бути проведена перевірка сценарію фільму на предмет наявності або відсутності ознак загрози інформаційній безпеці України, з отриманням відповідного висновку від експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії. Фільми спільного виробництва, одним з виробників яких є виробник держави-агресора, які згідно з висновком щодо сценарію цього фільму, наданого експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, не становлять загрозу інформаційній безпеці України за вказаними ознаками, не потребують повторної перевірки фільму на предмет таких ознак, якщо серед учасників фільму, наведених вище, громадянином держави-агресора є лише автор або співавтор сценарію. Вказані фільми спільного виробництва можуть розповсюджуватися і демонструватися в Україні за наявності висновку щодо сценарію фільму про відсутність загрози інформаційній безпеці України з дотриманням положень законодавства України а за умови відповідності одному із критеріїв, за яких допускається розповсюдження і демонстрування в Україні: 1) за кількістю оцінних елементів (балів) відповідають принаймні 80 відсотків від обов’язкової мінімальної суми балів, які встановлені для національного фільму; 2) які не добрали 30 відсотків від необхідної кількості балів, встановленої в підпункті 1 цієї частини, однак щодо яких виконується одна із наведених умов: а) режисер-постановник і автор сценарію є громадянами України та серед режисерів-постановників і авторів сценарію відсутні громадяни держави-агресора; б) виконавцями перших ролей є громадяни України; в) студія або місце зйомки в обсязі принаймні двох третин загальної кількості знімальних днів розташовані в Україні; г) більше 50 відсотків витрат на виробництво такого фільму здійснені в Україні; ґ) сценарій фільму висвітлює історію України та її видатних постатей і їх діяльності як в Україні, так і за кордоном, в позитивному світлі; містить популяризацію української культури, звичаїв, традицій; висвітлює Україну як незалежну країну із демократичними цінностями узагальнено в позитивному світлі; сюжет фільму стосується відновлення територіальної цілісності України; формує позитивний імідж України та популяризує її як європейську країну; висвітлює туристичну, інвестиційну та іншу привабливість України. Проектом також передбачається санкція у вигляді штрафу – 10 відсотків розміру ліцензійного збору за трансляцію аудіовізуальних творів, телепередач (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), фільмів, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті цього органу – не залежно від часу виробництва чи оприлюднення аудіовізуальних творів, телепередач, фільмів. 6. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" № 8251 від 06.04.2018р. - невключено до порядку денного сесії. Ініціатори: Княжицький М.Л., Геращенко І.В., Подоляк І.І., Абдуллін О.Р. Проектом, серед іншого, пропонується доповнити Закон України «Про кінематографію» статтею 9³, передбачивши, що кінокомісії можуть створюватися та діяти при органах місцевого самоврядування з метою надання організаційної, консультаційної та іншої не забороненої законом допомоги виробникам фільмів, демонстраторам фільмів, іншим суб’єктам кінематографії, а також залучення українських та іноземних інвесторів для фінансування виробництва, прокату і показів фільмів. Повноваження Кінокомісії визначаються положенням, затвердженим відповідною місцевою радою. Фінансування кінокомісії, її діяльності, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Пропонується закріпити можливість місцевим органам в межах своїх бюджетів встановлювати власні програми підтримки кінематографії в регіоні, а також дозволити місцевим радам утворювати місцеві фонди фінансової підтримки кінематографії. Проектом пропонується передбачити, що органи місцевої влади в межах, встановлених власними бюджетами, можуть передбачити порядок часткового покриття витрат суб’єктів кінематографії на виробництво фільмів, що здійснюються за участю та/або замовленням державних кіностудій, розташованих в межах території відповідної територіальної громади. Закріплюється обов’язкова умова приватизації державної кіностудії (у тому числі - шляхом приватизації пакета акцій) – збереження основної мети її діяльності впродовж 10 років з дати завершення приватизації. Державна кіностудія не може змінити статус суб’єкта кінематографії внаслідок приватизації. 7. Проект Постанови про недопущення трансляції в Україні заходів, що відбуватимуться на території Російської Федерації, якщо їх трансляція порушує законні права та інтереси громадян України №8343 від 11.05.2018р. - не включено до порядку денного сесії. Ініціатори: Ляшко О.В., Березюк О.Р., Мосійчук І.В., Лозовой А.С. Проектом пропонується визнати, що трансляція в Україні заходів, які відбуватимуться на території Російської Федерації в рамках проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 року, вважатиметься такою, що порушує законні права та інтереси громадян України внаслідок збройної агресії і тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України. |
Дні пам’яті |
18 травня - день пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу (відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 № 792-VIII, а також 20 травня (третя неділя травня) - день пам’яті жертв політичних репресій (згідно з Указом Президента України від 21.05.2007 № 431/2007) При плануванні програм і передач рекомендовано керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті, затвердженими рішенням Національної ради від 23.07.2015 № 1146. |