Advocacy

Моніторинг ІТК за 18 травня 2018 року

19-05-2018

У цьому випуску:
Верховна Рада України	Результати пленарного засідання
	На наступному тижні планується розглянути питання про включення до порядку денного сесії низки важливих для індустрії законопроектів
Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики	23 травня відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики
Комітет з питань культури і духовності	23 травня відбудеться чергове засідання Комітету з питань культури і духовності

Результати пленарного засідання

На пленарному засіданні Верховної Ради України 17 травня було включено до порядку денного сесії наступні законопроекти:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду №8266 від 13.04.2018р. (Ініціатори: Княжицький М.Л., Подоляк І.І., Єленський В.Є.)

Проектом пропонується доповнити положення Закону України «Про Український культурний фонд», передбачивши зміни до процедур, пов’язаних з підтримкою проектів Українським культурним фондом, закріпивши добровільні внески від урядів, агентств та установ іноземних країн, міжнародних фінансових та інших організацій, в тому числі у формі цільових грантів як джерела фінансування Фонду.

Закріплюється поняття «проект» - діяльність, спрямована на створення певного продукту чи послуги (або їх сукупності) з метою досягнення чітко визначених цілей в межах визначеного бюджету, здійснення якої вимагає вчинення передбачених укладеною з Українським культурним фондом угодою дій в узгоджені строки.

До завдань та повноважень Українського культурного фонду пропонується додати співпрацю з міжнародними організаціями та створення умов для реалізації проектів. На виконання покладених завдань фонд, крім іншого:

- набуває цивільні права і обов’язки в порядку, передбаченому цивільним законодавством, в тому числі шляхом укладення договорів, контрактів, включаючи зовнішньоекономічні, інших правочинів, а також самостійно несе відповідальність за порушення законодавства, допущені Фондом, у встановлених законодавством межах;

- реалізовує наявні у Фонду права, в тому числі майнові та (або) немайнові права інтелектуальної власності;

- створює реєстр експертів та забезпечує його ведення.

Підстави надання та відмови у наданні фінансування (грантів) певному проекту, критерії конкурсного відбору проектів, підстави на яких заява про надання гранту може бути залишена без розгляду, етапи проведення конкурсного відбору, правила здійснення звітності і моніторингу встановлюються порядком проведення Українським культурним фондом конкурсного відбору проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Українського культурного фонду, та моніторингу їх реалізації.

У випадку прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання підтримки певному проекту а рахунок коштів Українського культурного фонду, з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту. Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом витрат; графік платежів; зобов’язання особи, яка отримує кошти, щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації; порядок надання доказів в підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору. Типова форма договору затверджується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

Український культурний фонд здійснює постійний контроль за виконанням з боку суб’єктів, що отримують будь-яке фінансування, своїх зобов’язань, визначених договором про надання гранту. Об’єктами контролю є порядок виконання договору про надання гранту, правильність та обґрунтованість використання коштів. Для здійснення контролю Український культурний фонд має право вимагати від суб’єкта, що отримав фінансування, надати будь-які документи, інформацію та пояснення щодо своїх дій, пов’язаних з виконанням договору про надання гранту та (або) витратою коштів.

У випадку істотного порушення умов договору про надання грану Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Фонду. Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат в більших розмірах, ніж передбачено договором про надання гранту, а також інші порушення, які дають підстави для висновків або обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувались при його укладенні.

Передбачається, що Український культурний фонд самостійно визначає проекти, яким надається підтримка в порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд», в тому числі підтримка проектів, пов’язаних з організацією, проведенням виставок, ярмарок, симпозіумів, конгресів тощо, спрямованих на популяризацію української культури, або участю вітчизняних виробників в подібних заходах, що проводяться в інших країнах, якщо така участь є доцільною з точки зору популяризації української культури за кордоном, а відповідний проект, пов’язаний з такою участю, був відібраний Українським культурним фондом в порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд».

2. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" № 8251 від 06.04.2018р. (Ініціатори: Княжицький М.Л., Геращенко І.В., Подоляк І.І., Абдуллін О.Р.)

Проектом, серед іншого, пропонується доповнити Закон України «Про кінематографію» ст. 9³, передбачивши, що кінокомісії можуть створюватися та діяти при органах місцевого самоврядування з метою надання організаційної, консультаційної та іншої не забороненої законом допомоги виробникам фільмів, демонстраторам фільмів, іншим суб’єктам кінематографії, а також залучення українських та іноземних інвесторів для фінансування виробництва, прокату і показів фільмів. Повноваження Кінокомісії визначаються положенням, затвердженим відповідною місцевою радою.

Фінансування кінокомісії, її діяльності, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Пропонується закріпити можливість місцевим органам в межах своїх бюджетів встановлювати власні програми підтримки кінематографії в регіоні, а також дозволити місцевим радам утворювати місцеві фонди фінансової підтримки. Передбачається, що органи місцевої влади в межах, встановлених власними бюджетами, можуть визначити порядок часткового покриття витрат суб’єктів кінематографії на виробництво фільмів, що здійснюються за участю та/або замовленням державних кіностудій, розташованих в межах території територіальної громади.

До повноважень сільських, селищних, міських рад, серед іншого, додано:

- утворення місцевих фондів фінансової підтримки кінематографії, в тому числі програм грантової, конкурсної або позаконкурсної підтримки кінематографії, визначення умов та порядку витрачання цих фондів;

- прийняття рішень про створення кінокомісій, організацію територій та об’єктів як привабливих локацій для кінозйомок, а також ефективного використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії, створення реєстрів відповідних об’єктів, визначення умов та режиму їх використання;

- забезпечення популяризації та ефективного використання територій та об’єктів для потреб кінематографії, розробка відповідних місцевих програм фінансової підтримки кінематографії та місцевих програм використання потенціалу місцевої сервісної індустрії в галузі кінематографії, проведення заходів кінокомісій з просування (промоції) відповідних територій та об’єктів, забезпечення співпраці з кінокомісіями інших територіальних громад;

- звернення до Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, Ради з державної підтримки кінематографії щодо одержання державних субсидій для проведення заходів кінокомісій, спрямованих на просування (промоцію) локацій України як привабливого місця для створення кінематографічної та аудіовізуальної продукції;

- узгодження із суб’єктами кінематографії питань проведення зйомок на території відповідної територіальної громади за поданням кінокомісій.

Закріплюється обов’язкова умова приватизації державної кіностудії (у тому числі - шляхом приватизації пакета акцій) – збереження основної мети її діяльності впродовж 10 років з дати завершення приватизації. Державна кіностудія не може змінити статус суб’єкта кінематографії внаслідок приватизації.

Розклад пленарних засідань Верховної Ради України 22 - 25 травня 2018 року

(Складено за пропозиціями комітетів Верховної Ради відповідно до порядку денного восьмої сесії)

Вівторок, 22 травня

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів і зміни умов розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції №8263 від 11.04.2018р. – включення до порядку денного сесії (Ініціатори: Княжицький М.Л., Геращенко І.В., Подоляк І.І., Сюмар В.П., Тетерук А.А.)

Проектом пропонується закріпити визначення фільму, а також аудіовізуального твору держави-агресора.

Фільм держави-агресора – будь-який фільм, створений та/або вперше оприлюднений (демонстрований) після 1 січня 2014 р., одним з виробників якого є юридична особа, яка має місцезнаходження (місце реєстрації) в державі-агресорі або юридична особа, яка прямо або опосередковано контролюється такою юридичною особою, або який відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом, набрав більше одного балу за рахунок участі у створенні фільму громадянина держави-агресора, або за рахунок того, що місце зйомок, монтажу, знімальної студії чи отримувачі передбачених ст. 101 Закону України «Про кінематографію» витрат розташовані на території держави-агресора.

Аудіовізуальний твір держави-агресора – фільм держави-агресора, а також телепередача, яка повністю або частково створена та/чи профінансована громадянином держави-агресора, юридичною особою, яка має місцезнаходження (місце реєстрації) в державі-агресорі або юридичною особою, яка прямо або опосередковано контролюються ними.

При обчисленні кількості балів, достатньої для визнання фільму фільмом держави-агресора, застосовуються правила врахування оцінних елементів бальної системи, передбачені ст. 10-1 Закону України «Про кінематографію». При цьому врахувуються: громадянство держави-агресора, розташування на території держави-агресора студії, іншого місця зйомки, місця монтажу, або те, що передбачені частиною другою цієї статті витрати здійснені на користь осіб, постійне місце проживання (реєстрації) або місцезнаходження яких розташоване на території держави-агресора.

Наявність у фільму ознак фільму держави-агресора є підставою для відмови у видачі свідоцтва національного фільму. Фільми, програми, передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані юридичними або фізичними особами держави-агресора, не вважаються власним продуктом телерадіоорганізації.

Трансляція продукту держави-агресора заборонена. Виключно з інформаційною метою допускається використання в інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередачах, які є власним продуктом телерадіоорганізації, окремих фрагментів продукту держави-агресора. Фрагменти продукту держави-агресора, трансляція якого дозволяється, мають бути ідентифіковані за допомогою титрів з текстом «фрагмент фільму держави-агресора» або «фрагмент передачі держави-агресора» в залежності від типу продукту, фрагменти якого транслюються. Титри повинні мати контрастний колір, а їх висота повинна бути не меншою 10% висоти кадру, що використовується в трансляції. Титри транслюються впродовж всього часу трансляції фрагменту.

Пропонується скасувати інститут державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільму. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії додається здійснення контролю за дотриманням квоти демонстрування національних фільмів під час використання національного екранного часу, умов розповсюдження і демонстрування фільмів.

Також передбачається закріпити у проекті положення, відповідно до яких Національна рада затверджує систему візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована. Дана система має визначати порядок віднесення фільмів, передач, інших аудіовізуальних творів, до тієї чи іншої вікової аудиторії, види візуальних позначок, порядок їх використання на телевізійному екрані під час трансляцій, та проміжки часу, впродовж яких допускається трансляція відповідних творів. Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог.

Закріплюється санкція у вигляді штрафу 10 відсотків розміру ліцензійного збору за:

- трансляцію аудіовізуального твору (творів) держави-агресора, крім випадків, дозволених цим Законом;

- трансляцію аудіовізуальних творів, телепередач (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), фільмів, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті цього органу (крім фільмів, вироблених та/або вперше оприлюднених (демонстрованих) до 1991 року).

Передбачається, що Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, а також зміни до нього, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони, Служби безпеки України, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва і зміни умов розповсюдження іншої аудіовізуальної продукції №8263-1 від 27.04.2018р. –включення до порядку денного сесії. (Ініціатори: Лозовой А.С., Мосійчук І.В.)

Проектом пропонується заборонити розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва, одним з виробників яких є виробник держави-агресора, які несуть загрозу інформаційній безпеці України. Закріплюються поняття «спільне виробництво», «учасник фільму», «фільм спільного виробництва».

Передбачається, що фільм спільного виробництва, одним з виробників якого є виробник держави-агресора, становить загрозу інформаційній безпеці України, якщо сюжет цього фільму має принаймні одну з таких ознак: безпосередньо або опосередковано висвітлює історичні події, пов’язані з державою-агресором в позитивному світлі; демонструє історичне минуле України та її історичні постаті в контексті, що дискредитує або ставить під сумнів ідею української державності; стосується нових трактувань історичних подій, спрямованих на популяризацію самодержавної та/або автократичної ідеології держави-агресора, та/або величі сучасної держави-агресора, що представлені в позитивному світлі.

Фільми спільного виробництва, одним з яких є виробник держави-агресора, підлягають перевірці на наявність чи відсутність вказаних ознак, які є підставою для віднесення фільму спільного виробництва до такого, що становить загрозу інформаційній безпеці України, у випадку, якщо хоча б один із вказаних нижче учасників створення фільму є громадянином держави-агресора: 1) автор сценарію; 2) режисер-постановник; 3) режисер монтажу; 4) продюсер.

Проектом передбачається, що перевірка фільму спільного виробництва, одним з виробників якого є виробник держави-агресора, на наявність чи відсутність визначених ознак, які є підставою для віднесення фільму спільного виробництва до такого, що становить загрозу інформаційній безпеці України, здійснюється експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії. Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму видається за умови висновку про відсутність таких ознак.

У випадку, якщо автором чи співавтором сценарію для фільму спільного виробництва є громадянин держави-агресора, на підставі звернення суб’єкта кінематографії до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії, перед зйомками такого фільму може бути проведена перевірка сценарію фільму на предмет наявності або відсутності ознак загрози інформаційній безпеці України, з отриманням відповідного висновку від експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії.

Фільми спільного виробництва, одним з виробників яких є виробник держави-агресора, які згідно з висновком щодо сценарію цього фільму, наданого експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, не становлять загрозу інформаційній безпеці України за вказаними ознаками, не потребують повторної перевірки фільму на предмет таких ознак, якщо серед учасників фільму, наведених вище, громадянином держави-агресора є лише автор або співавтор сценарію. Вказані фільми спільного виробництва можуть розповсюджуватися і демонструватися в Україні за наявності висновку щодо сценарію фільму про відсутність загрози інформаційній безпеці України з дотриманням положень законодавства України а за умови відповідності одному із критеріїв, за яких допускається розповсюдження і демонстрування в Україні:

1) за кількістю оцінних елементів (балів) відповідають принаймні 80 % від обов’язкової мінімальної суми балів, які встановлені для національного фільму;

2) які не добрали 30 % від необхідної кількості балів, встановленої в пп. 1 цієї частини, однак щодо яких виконується одна із наведених умов:

а) режисер-постановник і автор сценарію є громадянами України та серед режисерів-постановників і авторів сценарію відсутні громадяни держави-агресора;

б) виконавцями перших ролей є громадяни України;

в) студія або місце зйомки в обсязі принаймні двох третин загальної кількості знімальних днів розташовані в Україні;

г) більше 50 % витрат на виробництво такого фільму здійснені в Україні;

ґ) сценарій фільму висвітлює історію України та її видатних постатей і їх діяльності як в Україні, так і за кордоном, в позитивному світлі; містить популяризацію української культури, звичаїв, традицій; висвітлює Україну як незалежну країну із демократичними цінностями узагальнено в позитивному світлі; сюжет фільму стосується відновлення територіальної цілісності України; формує позитивний імідж України та популяризує її як європейську країну; висвітлює туристичну, інвестиційну та іншу привабливість України.

Проектом також передбачається санкція у вигляді штрафу – 10 відсотків розміру ліцензійного збору за трансляцію аудіовізуальних творів, телепередач (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), фільмів, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті цього органу – не залежно від часу виробництва чи оприлюднення аудіовізуальних творів, телепередач, фільмів.

Засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

23 травня відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, на якому планується розглянути наступні законопроекти:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства №8270-3 від 02.05.2018р. (Ініціатор: Левченко Ю.В.)

Проектом пропонується, серед іншого, внести зміни щодо порядку здійснення передвиборної агітації, а також встановити жорсткіші санкції за порушення порядку проведення передвиборної агітації.

2. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів і зміни умов розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції №8263 від 11.04.2018р. (Ініціатори: Княжицький М.Л., Геращенко І.В., Подоляк І.І., Сюмар В.П., Тетерук А.А.)

Проектом пропонується закріпити визначення фільму, а також аудіовізуального твору держави-агресора.

Фільм держави-агресора – будь-який фільм, створений та/або вперше оприлюднений (демонстрований) після 1 січня 2014 р., одним з виробників якого є юридична особа, яка має місцезнаходження (місце реєстрації) в державі-агресорі або юридична особа, яка прямо або опосередковано контролюється такою юридичною особою, або який відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом, набрав більше одного балу за рахунок участі у створенні фільму громадянина держави-агресора, або за рахунок того, що місце зйомок, монтажу, знімальної студії чи отримувачі передбачених ст.101 Закону України «Про кінематографію» витрат розташовані на території держави-агресора.

При обчисленні кількості балів, достатньої для визнання фільму фільмом держави-агресора, застосовуються правила врахування оцінних елементів бальної системи, передбачені статтею 10-1 Закону України «Про кінематографію». При цьому врахуванню підлягають, відповідно, громадянство держави-агресора, розташування на території держави-агресора студії, іншого місця зйомки, місця монтажу, або те, що передбачені частиною другою цієї статті витрати здійснені на користь осіб, постійне місце проживання (реєстрації) або місцезнаходження яких розташоване на території держави-агресора.

Трансляція продукту держави-агресора заборонена. Виключно з інформаційною метою допускається використання в інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередачах, які є власним продуктом телерадіоорганізації, окремих фрагментів продукту держави-агресора. Фрагменти продукту держави-агресора, трансляція якого дозволяється, мають бути ідентифіковані за допомогою титрів з текстом «фрагмент фільму держави-агресора» або «фрагмент передачі держави-агресора» в залежності від типу продукту, фрагменти якого транслюються. Титри повинні мати контрастний колір, а їх висота повинна бути не меншою 10% висоти кадру, що використовується в трансляції, та впродовж всього часу трансляції відповідного фрагменту.

Пропонується скасувати інститут державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільму.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії додається здійснення контролю за дотриманням квоти демонстрування національних фільмів під час використання національного екранного часу, умов розповсюдження і демонстрування фільмів.

Закріплюється санкція у вигляді штрафу 10 відсотків розміру ліцензійного збору за:

- трансляцію аудіовізуального твору (творів) держави-агресора, крім випадків, дозволених цим Законом;

Передбачається, що Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, а також зміни до нього, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва і зміни умов розповсюдження іншої аудіовізуальної продукції №8263-1 від 27.04.2018р.

Ініціатори: Лозовой А.С., Мосійчук І.В.

1) за кількістю оцінних елементів (балів) відповідають принаймні 80 відсотків від обов’язкової мінімальної суми балів, які встановлені для національного фільму;

2) які не добрали 30 відсотків від необхідної кількості балів, встановленої в підпункті 1 цієї частини, однак щодо яких виконується одна із наведених умов:

б) виконавцями перших ролей є громадяни України;

г) більше 50 відсотків витрат на виробництво такого фільму здійснені в Україні;

Засідання Комітету з питань культури і духовності

23 травня відбудеться чергове засідання Комітету з питань культури і духовності, на якому планується розглянути наступні законопроекти:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" № 8251 від 06.04.2018р. (Ініціатори: Княжицький М.Л., Геращенко І.В., Подоляк І.І., Абдуллін О.Р.)

Проектом, серед іншого, пропонується доповнити Закон України «Про кінематографію» статтею 9³, передбачивши, що кінокомісії можуть створюватися та діяти при органах місцевого самоврядування з метою надання організаційної, консультаційної та іншої не забороненої законом допомоги виробникам фільмів, демонстраторам фільмів, іншим суб’єктам кінематографії, а також залучення українських та іноземних інвесторів для фінансування виробництва, прокату і показів фільмів. Повноваження Кінокомісії визначаються положенням, затвердженим відповідною місцевою радою.

Проектом пропонується передбачити, що органи місцевої влади в межах, встановлених власними бюджетами, можуть передбачити порядок часткового покриття витрат суб’єктів кінематографії на виробництво фільмів, що здійснюються за участю та/або замовленням державних кіностудій, розташованих в межах території відповідної територіальної громади.

До повноважень сільських, селищних, міських рад, серед іншого, додано:

друк