Advocacy

У цьому випуску:

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики

Результати засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

Засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики 

Сьогодні, 7 листопада, відбулося чергове засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, на якому були прийняті наступні рішення:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації № 8494 від 18.06.2018р. – рекомендувати Верховній Раді України прийняти у першому читанні за основу.

Ініціатор: Княжицький М.Л.

Проектом зобов’язати ТРО щороку, у строк до 30 квітня, подавати до Національної ради та публікувати на власному веб-сайті звіт за попередній (звітний) рік діяльності про фінансову прозорість відповідно до вимог законодавства.

Звіт про фінансову прозорість повинен містити щонайменше такі відомості за відповідний рік:

а) перелік видів економічної діяльності, від здійснення яких телерадіоорганізація отримувала доходи;

б) загальна сума витрат, здійснених телерадіоорганізацією, із зазначенням інформації про десять найбільших контрагентів, на чию користь витрати були здійснені;

в) відомості про всі договори кредиту, позики, займу тощо, на підставі яких телерадіоорганізація впродовж звітного року отримувала та (або) сплачувала кошти або речі, визначені родовими ознаками;

г) відомості про здійснені третіми особами інвестиції, отримувачем яких виступила телерадіоорганізація;

д) відомості про стан кредиторської заборгованості перед приватними особами станом на останні дати кожного кварталу звітного року, із зазначеннями десяти таких приватних осіб, заборгованість перед якими є найбільшою.

Відомості про перелік видів економічної діяльності, від здійснення яких телерадіоорганізація отримувала доходи, повинні містити дані про загальну суму грошових надходжень від продажів рекламних послуг, спонсорських послуг, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, та інших надходжень, які були отримані телерадіоорганізацією. Вказані дані повинні містити інформацію про десять суб’єктів, суми надходжень від яких були найбільшими у відповідному році.

Під час здійснення контролю за достовірністю, об’єктивністю та повнотою звіту або декількох звітів про фінансову прозорість Голова Національної ради або його заступник вправі висунути до телерадіоорганізації вимогу про надання додаткової інформації та документів, на підставі яких телерадіоорганізація складала відповідні звіти та здійснювала розрахунки, а також вправі запропонувати надати телерадіоорганізації пояснення. Вимога про надання додаткової інформації є обов’язковою для телерадіоорганізації, та виконується впродовж строків, встановлених у відповідному запиті, але не менше ніж 12 робочих днів.

Для здійснення контролю за достовірністю, об’єктивністю та повнотою звіту або декількох звітів про фінансову прозорість Голова Національної ради або його заступник на підставі відповідного рішення вправі залучити фахівців Державної фіскальної служби, інших державних органів.

Передбачається санкція у вигляді штрафу у розмірі 25% розміру ліцензійного збору незалежно від застосування санкцій у вигляді попередження за надання неповних або недостовірних даних в звіті про фінансову прозорість, якщо телерадіоорганізація не доведе, що дане порушення було спричинене арифметичною помилкою або що воно стало наслідком недоліків відповідних нормативно-правових актів, які допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків телерадіоорганізації та/або повноважень Національної ради.

Також передбачається санкція у вигляді штрафу 10% якщо після оголошення попередження ліцензіат не усунув порушення за ненадання, невчасне надання до Національної ради та (або) неоприлюднення, невчасне оприлюднення на власному веб-сайті у відкритому доступі звіту про структуру власності та (або) звіту про фінансову прозорість, а також за ненадання, невчасне подання телерадіоорганізацією інформації та документів на запит уповноважених осіб.

2. Проект Закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про рекламу" щодо обмеження обсягів платної реклами у засобах масової інформації №9029 від 03.09.2018р. – повернути законопроект на доопрацювання автору.

Ініціатор: Береза Б.Ю.

Проектом пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про рекламу», передбачивши, що телеорганізація має право продати кожному кандидату та політичній партії протягом строку ведення передвиборної агітації не більше 60 хвилин ефірного часу сукупно, а протягом однієї астрономічної доби – не більше і не менше 2,5 хвилин, які надаються одним відрізком. Забороняється надавати ефірний час кандидатам, що включені до виборчого списку політичних партій та кандидатам від політичних партій в одномандатних округах.

3. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (щодо засудження та заборони імперської ідеології держави-агресора в Україні) № 9200 від 16.10.2018р. – законопроект не розглядався у зв’язку з відсутністю авторів на засіданні.

Ініціатори: Бригинець О.М., Чубаров Р.А., Тетерук А.А., Висоцький С.В.

Проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», доповнивши поняттями «імперська ідеологія держави-агресора», «пропаганда імперської ідеології держави-агресора», «символіка імперської ідеології держави-агресора».

Пропаганда імперської ідеології держави-агресора – будь-які публічні висловлювання або дії, спрямовані на поширення, провокування, стимулювання або виправдання всіх видів ненависті на основі нетерпимості до України та Українського народу, інших держав та народів, включаючи нетерпимість у вигляді агресивного російського націоналізму або етноцентризму, які можуть проявлятися, зокрема у вигляді:

а) заперечення суверенітету та територіальної цілісності України;

б) виправдання або заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, незаконної окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окремих територій Донецької та Луганської областей, виправдання інших випадків збройної агресії Російської Федерації, її втручання у внутрішню політику інших держав;

в) заперечення права Українського народу на самовизначення;

г) закликів до відродження СРСР у кордонах, які існували до його розпаду;

ґ) заперечення конституційного права кожного на свободу світогляду і віросповідання, зокрема підтримки ідеї виключного статусу Української церкви Московського патріархату.

Символіка імперської ідеології держави-агресора – символіка, що включає:

а) будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів Російської Федерації, так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки»;

б) гімни Російської Федерації, так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки»;

в) прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання символів, визначених в підпункті «а», в тому числі символіка органів влади Російської Федерації;

г) символіка та найменування політичних партій, зареєстрованих в Російській Федерації, та її елементи.

Забороняється використання та пропаганда імперської ідеології держави-агресора, а також використання символіки імперської ідеології держави-агресора, крім випадків використання символіки імперської ідеології держави-агресора при висвітленні у засобах масової інформації, мережі Інтернет внутрішньої та зовнішньої політики Російської Федерації, внутрішньої ситуації у так званих «Донецькій народній республіці» та «Луганській народній республіці» (за умови, що це не призводить до пропаганди імперської ідеології держави-агресора).

Проектом пропонується доповнити статтю 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», передбачивши, що мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких заперечується або виправдовується злочинний характер імперської ідеології держави-агресора, а також виправдовується діяльність юридичних та фізичних осіб, які поширюють імперську ідеологію держави-агресора.

4. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (щодо засудження та заборони "російського світу" ("руского міра") в Україні) №9139 від 28.09.2018р. – законопроект не розглядався у зв’язку з відсутністю авторів на засіданні.

Ініціатори: Шевченко О.Л., Шевченко В.Л., Дідич В.В., Констанкевич І.М., Дубінін О.І. Батенко Т.І.

Проектом закріплюється визначення «російський світ» (рускій мір) – форма націонал-соціалізму (нацизму), російська неоімперська геополітична, культурно-історична ідея міжнародного та міждержавного співтовариства, об'єднаного причетністю до Росії і прихильністю до російської мови та культури, під гаслами єднання та захисту носіїв російської мови та культури, православної віри, спільної історичної пам’яті та спільних поглядів на суспільний розвиток;

Забороняється пропаганда «російського світу» («руского міра») – поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру ідей російського світу («руского міра»), яке в тому числі може проявлятись в наступних формах:

а) діях осіб, що містять ознаки сепаратизму, а саме: заклики до проведення зборів, мітингів, демонстрацій, протестів під гаслами приєднання окремих регіонів України до Російської Федерації або виділення їх в окремі території з метою створення суверенної держави) чи набуття статусу дуже широкої автономії.

б) публічних висловлюваннях осіб, які виправдовують військову агресію проти України «для захисту російського і російськомовного населення»;

в) поширення «загальноросійської ідеї» об'єднання українського, білоруського та російського народів в єдиний «триєдиний» російський народ»;

г) нав’язування суспільству ідеї про самодостатність, унікальність російської та/або слов’янської цивілізації на противагу «західним країнам»; звеличення, аж до формування культу осіб – перших керівників Російської Федерації;

д) поширення ідеології про виключний статус московського православ'я, начебто, про те, що Російська православна церква – основа Вселенського православ'я і єдина церква, яка зберегла автентичну віру, а також використання такої ідеології як підставу для об’єднання українського та російського народів.

Передбачається, що мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких заперечується або виправдовується злочинний характер «російського світу» («руского міра»).