Advocacy
Моніторинг ІТК за 16 листопада 2018 року
16-11-2018
У цьому випуску: |
|
Верховна Рада України |
На наступному тижні планується розглянути проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу), а також проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні |
Комітет з питань науки і освіти |
21 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань науки і освіти |
Комітет з питань національної безпеки і оборони |
21 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань національної безпеки і оборони |
Комітет з питань охорони здоров’я |
20 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань охорони здоров’я |
Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики |
21 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики |
|
Розклад пленарних засідань Верховної Ради України 20 – 23 листопада 2018 року (Складено за поданням комітетів Верховної Ради України відповідно до порядку денного дев'ятої сесії) |
Четвер, 22 листопада 1. Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік №9000 від 15.09.2018р. – друге читання Ініціатор: Гройсман В.Б. Кабінет Міністрів України Проектом з 1 січня встановлюється розмір мінімальної заробітної плати на 2019 рік у місячному розмірі 4173 гривні. Відповідно до Додатку №3 на 2019 рік заплановані наступні видатки: - Міністерство інформаційної політики України – 545 639,3 тис.грн. - Міністерство культури України – 6 460 731 тис.грн. - Державний комітет телебачення і радіомовлення України – 1 907 009,2 тис.грн. - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення – 124 861,3 тис.грн. - Державне агентство України з питань кіно – всього 518 231,6 тис.грн. (держана підтримка кінематографії – 505 300). Ініціатори: Кондратюк О.К., Сюмар В.П., Опанасенко О.В., Севрюков В.В., Висоцький С.В., Бендюженко Ф.В., Абдуллін О.Р., Червакова О.В. Проектом закріплюється порядок використання порівняльної реклами - може містити зображення та посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення під якими випускається товар з яким здійснюється порівняння; комерційне (фірмове) найменування конкурента діяльність чи товар якого порівнюється. Використання порівняльної реклами дозволяється якщо: 1) вона не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики; 2) вона порівнює однорідні (подібні) товари, які використовуються на одні й ті самі потреби чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи видом діяльності; 3) вона об’єктивно порівнює одну або кілька матеріальних, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, включаючи ціну, суттєвих для споживача при здійсненні вибору; 4) вона не дискредитує якість однорідних (подібних) товарів інших виробників та продавців чи не дискредитує діяльність інших осіб; 5) вона не дискредитує репутації торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або місць походження товарів; 6) вона не створює змішення між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуваннями рекламодавця та конкурентів; 7) вона не містить імітації товарів, захищених торговельною маркою або найменуванням. Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі та за недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту порівняльної реклами несе рекламодавець. Пропонується виключити положення, відповідно до якого у рекламі лікарських засобів забороняється порівняння з іншими лікарськими засобами, медичними виробами, методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з метою посилення рекламного ефекту, а також заборону у рекламі цінних паперів та фондового ринку використовувати порівняльну рекламу шляхом зазначення недоліків у діяльності осіб, які провадять аналогічну діяльність на фондовому ринку, незалежно від того, чи відповідає дійсності така інформація про недоліки, зокрема про санкції, які були застосовані державними органами до таких осіб. Закріплюється визначення підприємницької практики, що вводить в оману - підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації стосовно: 1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2) гарантійного строку та гарантійного обслуговування продукції; 3) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; 4) способу продажу, ціни або способу розрахунку ціни, наявності знижок або інших цінових переваг; 5) умов оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу; 6) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 7) місця розташування і повної назви продавця, а в разі необхідності – місця розташування і повної назви особи, від імені якої виступає продавець; 8) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 9) небезпеки, що загрожує споживачу у зв’язку із покупкою та/або використанням продукції; 10) прав споживача, у тому числі права відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), права на заміну продукції або відшкодування збитків. Відповідно до тексту законопроекту, забороняються як такі, що вводять в оману: - недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості продукції або про продаж продукції протягом обмеженого терміну часу, яке спонукає споживачів до прийняття швидкого рішення і позбавляє їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; - маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків; - пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо: в продажу ця продукція відсутня; продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний термін; продавець пропонує неякісні екземпляри цієї продукції з наміром продати іншу продукцію; - представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею; - неправдива заява про припинення продавцем своєї торговельної діяльності або його переїзд; - заява про те, що придбання продукції може посприяти виграшу у лотереї; - поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах; - заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення цих подарунків або їх еквівалента; - недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах або представляє себе як споживач. Також передбачається, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знаку у порівняльній рекламі, що здійснюється у відповідності до положень законодавства про рекламу, про захист від недобросовісної конкуренції та яке не відноситься до нечесної підприємницької практики. Ініціатори: Княжицький М.Л., Геращенко І.В., Подоляк І.І., Абдуллін О.Р. Проектом, серед іншого, пропонується доповнити Закон України «Про кінематографію» статтею 9³, передбачивши, що кінокомісії можуть утворюватися у встановленому законом порядку з метою надання консультаційної, організаційної та іншої не забороненої законом допомоги українським та/або іноземним суб’єктам кінематографії, популяризації України та її регіонів як привабливих локацій для кінозйомок, залучення українських та іноземних інвесторів для фінансування виробництва, прокату і показу фільмів та ефективного використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії. Фінансування кінокомісії, її діяльності здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Пропонується закріпити можливість місцевим органам в межах своїх бюджетів встановлювати власні програми підтримки кінематографії в регіоні, а також дозволити місцевим радам утворювати місцеві фонди фінансової підтримки кінематографії. Закріплюється обов’язкова умова приватизації державної кіностудії, а також акцій (пакетів акцій, інших корпоративних прав), що належать державі, будь-якої іншої кіностудії є збереження основної мети діяльності такої кіностудії впродовж 20 років з дати завершення приватизації. Державна кіностудія не може змінити статус суб’єкта кінематографії в результаті приватизації. |
Засідання Комітету з питань науки і освіти |
21 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань науки і освіти, на якому планується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності 9088 від 17.09.2018р. Ініціатори: Співаковський О.В., Опанасенко О.В., Княжицький М.Л., Гопко Г.М. Проектом передбачається створення національного органу інтелектуальної власності, який є державною організацією, що належить до сфери управління Мінекономрозвитку. До повноважень національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) у сфері авторського права належить: - приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації; - видача свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір; - ведення Реєстрів, внесення до них відомостей, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, надання виписок; - здійснення публікацій в офіційному бюлетені з питань охорони авторського права і суміжних прав; - здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони авторського права та суміжних прав в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; - здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності; - узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони авторського права та суміжних прав, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; - організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності; - інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони авторського права та суміжних прав. Передбачається, що державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність інших наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
Засідання Комітету з питань національної безпеки і оборони |
21 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань національної безпеки і оборони, на якому планується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору №9275 від 07.11.2018р. Ініціатори: Вінник І.Ю., Білозір О.В., Матузко О.О., Чорновол Т.М., Тимчук Д.Б., Бригинець О.М., Мамчур Ю.В., Левус А.М. Проектом пропонується внести зміни до законів України «Про боротьбу з тероризмом», «Про санкції», доповнивши поняття терористична діяльність в части фінансування та інше сприяння тероризму – в тому числі: надання або участь у наданні фінансової або матеріально-технічної підтримки, інформаційної підтримки (створення чи поширення інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, позитивно висвітлює) терористичним організаціям, незаконним збройним формуванням, іншим суб’єктам, які здійснюють, беруть участь чи сприяють терористичній діяльності, окупації території України, збройній агресії проти України. Також передбачається, що пропозиції щодо застосування, внесення змін до санкцій по відношенню до засобів масової інформації, мовників, телерадіоорганізацій та інших суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, їх засновників, вигодоодержувачів, які є резидентами України, можуть бути внесені на розгляд Ради національної безпеки і оборони України виключно Верховною Радою України. |
Засідання Комітету з питань охорони здоров’я |
20 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань охорони здоров’я, на якому планується розглянути проект Закону про лікарські засоби №2162 від 17.02.2015р.(доопрацьований текст законопроекту від 13.07.2018р.) Ініціатори: Богомолець О.В., Шипко А.Ф., Бахтеєва Т.Д., Біловол О.М., Мусій О.С., Донець Т.А., Шурма І.М., Березенко С.І., Сисоєнко І.В., Яриніч К.,В., Колганова О.В., Кириченко О.М. Проектом, серед іншого, пропонується внести зміни до Закону України «Про рекламу», додавши до органів, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про рекламу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості, ефективності та безпеки лікарських засобів – щодо реклами лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичної техніки та питань діагностики і лікування. У законопроекті також передбачено, що дозволяється реклама лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та не внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів. Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Вимоги до реклами таких лікарських засобів встановлюються Законом України «Про рекламу». Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, відповідно до вимог закону. Рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається під час державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу з внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України. Реклама лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також тих, що внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів, забороняється. |
Засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики |
21 листопада відбудеться чергове засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, на якому планується розглянути кандидатури на вакантну посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. |