Advocacy

Нові законопроекти 

У Верховній Раді України зареєстровано нові законопроекти:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг №1085 від 29.08.2019р.

Ініціатори: Гетманцев Д.О., Фролов П.В., Юраш С.А.

Проектом пропонується, серед іншого, передбачити правила поширення реклами про діяльність у сфері фінансових послуг.

Закріплюється визначення недобросовісної реклами у сфері фінансових послуг. Такою рекламою вважається:

1) реклама фінансових послуг без набуття особою, що їх надає, статусу фінансової установи чи без одержання нею відповідного дозволу або ліцензії, якщо законом для провадження діяльності з надання таких послуг передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання відповідного дозволу або ліцензії;

2) реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом;

3) реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг:

- подається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за шрифт, яким подана назва фінансової послуги, що рекламується;

- оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви фінансової послуги, що рекламується;

4) інша реклама у сфері фінансових послуг, яка вважається недобросовісною рекламою відповідно до Закону України «Про рекламу».

До переліку державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу пропонується додати:

- Національний банк України - щодо реклами на ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів;

- національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку, ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів.

Рекламою у сфері фінансових послуг визнається реклама:

- фінансової установи або іншої особи, яка відповідно до закону має право надавати фінансові послуги, та її діяльності;

- фінансових послуг, що надаються або надання яких планується фінансовими установами, іншими особами, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.

- Інформація, яка відповідно до законодавства підлягає обов'язковому оприлюдненню, не вважається рекламою у сфері фінансових послуг.

Рекламодавцями у сфері фінансових послуг можуть бути виключно фінансові установи або інші особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.

2. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг № 1085-1 від 06.09.2019р.

Ініціатори: Леонов О.О., Володіна Д.А.

Проектом пропонується, серед іншого, передбачити правила поширення реклами про діяльність у сфері фінансових послуг. Закріплюється визначення недобросовісної реклами у сфері фінансових послуг.

Рекламою у сфері фінансових послуг визнається реклама:

- фінансової установи або іншої особи, яка відповідно до закону має право надавати фінансові послуги, та її діяльності;

- фінансових послуг, що надаються або надання яких планується фінансовими установами, іншими особами, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.

- Інформація, яка відповідно до законодавства підлягає обов'язковому оприлюдненню, не вважається рекламою у сфері фінансових послуг.

До переліку державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу пропонується додати Національний банк України - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку.

3. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності № 1060 від 29.08.2019р.

Ініціатори:  Підласа Р.А. Шуляк О.О., Безгін В.Ю.

Проектом, серед іншого, пропонується внести зміни до Закону України «Про рекламу».

Проектом закріплюються вимоги до реклами об’єктів будівництва. Так, реклама об’єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, в тому числі пов’язаних із залученням коштів населення, дозволяється лише за наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво чи інвестування та/або фінансування, відповідно права власності або користування земельною ділянкою, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, або ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, чи дозволу на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, чи свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов’язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується. Така реклама має містити дату та номер рішення органу ліцензування про видачу ліцензії або про серію та номер ліцензії (за наявності), найменування органу, який видав цю ліцензію та посилання на його офіційний веб-сайт, на якому розміщено інформацію про ліцензію.

Пропонується передбачити, що розповсюджувати рекламу про спорудження житлового будинку з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, без набуття/отримання суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють його будівництво чи інвестування та/або фінансування, відповідно права власності або користування земельною ділянкою, без ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, без дозволу на виконання будівельних робіт чи без ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, або без свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов’язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується.

Проектом також передбачається, що розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, їх виробництво чи реалізація, що рекламуються, вимагають наявності відповідних дозволу або ліцензії та якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відсутні відомості про відповідні ліцензію, дозвіл, видані рекламодавцю.

Також з’явилися тексти раніше зареєстрованих законопроектів:

1. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні) № 1058-1 від 05.09.2019р. (виправлений)

Ініціатори: Княжицький М.Л., Забродський М.В., Луценко І.С., Синютка О.М., Зінкевич Я.В., Павленко Р.М., Саврасов М.В., Алєксєєв С.О., Ар'єв В.І., Іонова М.М., Геращенко І.В., Фріз І.В.

Проектом пропонується передбачити, що отримання суб’єктом кінематографії державної підтримки для створення (виробництва) фільму в одній з форм, визначених пунктами 1 – 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в України», виключає можливість отримання ним державної підтримки для створення (виробництва) цього ж фільму в інших формах, визначених пунктами 1 – 4 частини першої цієї статті.

Пропонується збільшити розмір відшкодування частини фактично здійснених суб’єктом кінематографії кваліфікованих витрат (платежів) на виробництво (створення) фільмів до 25 відсотків загального обсягу таких кваліфікованих витрат (платежів).

Також пропонується додатково передбачити обсяги, у яких надається державна субсидія для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму:

- частини фактично здійснених суб’єктом кінематографії кваліфікованих витрат (платежів) на виробництво (створення) фільмів - у розмірі 30 відсотків загального обсягу таких кваліфікованих витрат (платежів), визначених частиною четвертою  статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в України», якщо фільм відповідає одночасно будь-яким чотирьом вимогам з наведеного переліку:

а) сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму базуються на подіях, що є частиною української культури/історії/міфології/релігії;

б) фільм заснований на персонажі/особистості української культури/історії/релігії чи українського/європейського суспільства;

в) сюжетна лінія фільму пов’язана з українським оточенням/місцем/місцевістю/архітектурним чи культурним оточенням;

г) сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму базується на українському літературному творі чи на адаптованому творі інших мистецьких дисциплін культурного значення (образотворче мистецтво, музика тощо);

ґ) сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму зосереджується на сучасних культурних/соціальних темах українського суспільства;

д) фільм відображає важливу українську цінність (цінності): солідарність/рівність/захист прав людини/толерантність/захист навколишнього природного середовища/повага до культурних чи сімейних традицій/критичне мислення/верховенство права;

е) фільм зосереджується на українській культурі/ідентичності чи українських звичаях та традиціях;

є) сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму зосереджується на сучасних чи історичних подіях, які впливають на європейське/українське суспільство.

- відшкодування частини фактично здійснених суб’єктом кінематографії кваліфікованих витрат (платежів) на виробництво (створення) фільмів - у розмірі 30 відсотків загального обсягу таких кваліфікованих витрат (платежів), визначених частиною четвертою статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в України», якщо не менше трьох відсотків загальної тривалості фільму складають сцени, в яких герої (персонажі) фільму читають книгу українського автора (літературний твір, первісно створений українською мовою), в тому числі в перекладі, або сюжетна лінія, тема фільму використовують книги (книжкові видання), в тому числі українських авторів, як частину оточення (художнього рішення - декорації).

2. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації № 2072 від 05.09.2019р.

Ініціатори: Княжицький М.Л., Забродський М.В., Федина С.Р., Геращенко І.В., Сюмар В.П., Луценко І.С., Синютка О.М., Зінкевич Я.В., Павленко Р.М., Саврасов М.В., Ар'єв В.І., Іонова М.М., Алєксєєв С.О., Фріз І.В.

Проектом пропонується встановити, що телерадіоорганізація зобов'язана щороку, у строк до 30 квітня, подавати до Національної ради та публікувати на власному веб-сайті звіт за попередній (звітний) рік діяльності про фінансову прозорість відповідно до вимог законодавства (надалі – звіт про фінансову прозорість). Закріплюються вимоги до змісту такого звіту.

Строк подачі інформації про структуру власності  - щороку до 20 січня.

Закріплюються визначення понять «вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи», «значний вплив на управління або діяльність юридичної особи», «ключовий учасник», «юридична особа, стосовно якої не існує контролерів-фізичних осіб».

Пропонується заборонити засновувати та брати участь в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги на будь-якому з рівнів ланцюга володіння корпоративними правами об’єднаннями підприємств.

Також передбачається, що телерадіоорганізації заборонено отримувати кошти у формі позик, кредитів, внесків до статутного капіталу, інвестицій в будь-яких формах, цінні папери, а також майно, а саме будь-яке технічне обладнання, що може використовуватись в технологічному процесі створення (комплектування та/або пакетування) або розповсюдження програм, від:

а) фізичних та/або юридичних осіб, які є резидентами (в тому числі податковими) країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

б) юридичних осіб, учасниками (акціонерами) яких є юридичні або фізичні особи, зазначені в пунктах а), в), г), д) частини третьої статті 19, як безпосередньо, так і на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами;

в) іноземної країни, визнаної Верховною Радою України державою агресором або державою окупантом як безпосередньо, так і через її органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

г) осіб, що перебувають під контролем фізичних та/або юридичних осіб, зазначених в пунктах а), б), в) частини третьої статті 19;

д) осіб, які діють як агенти (представники, комісіонери тощо) осіб, зазначених в пунктах а), б), в), г) частини третьої статті 19;

е) осіб, які не можуть пояснити джерела походження коштів або майна (в тому числі коштів на його придбання), що надаються ними телерадіоорганізації.

Вищезазначені обмеження щодо отримання майна застосовуються у випадку, якщо майно було надано телерадіоорганізації у власність, володіння, користування або на іншому праві, яке дозволяє його використання телерадіоорганізацією безкоштовно, за ціною, яка нижча за ринкову більш як на 50 відсотків, або на умовах відстрочення платежу повністю або частково на сукупний строк більше одного року.

Телерадіоорганізація до моменту укладення угоди, на підставі якої вона може отримати кошти або майно, зобов’язана перевірити наявність або відсутність встановлених цією статтею заборон на їх отримання. І зобов’язана відмовитись від укладення угоди, якщо встановити відсутність передбачених цією статтею обмежень або заборон на отримання коштів або майна є неможливим, або якщо у телерадіоорганізації виникають сумніви в достовірності наданих іншою стороною документів щодо відсутності таких обмежень або заборон, в тому числі сумнівів в достовірності того, що особа виступає від власного імені.

У випадку, якщо що телерадіоорганізація транслює (ретранслює) передачі студії-виробника, відносини з якою відповідають ознакам, визначеним частиною п’ятою цієї статті, така студія-виробник, на вимогу Національної ради, зобов’язана надати документальні відомості, що підтверджують наявність або відсутність обмежень, передбачених цією статтею Закону.

У випадку, якщо внаслідок розгляду результатів проведеної перевірки будуть встановлені ознаки порушення встановлених цією статтею обмежень або заборон, Національна рада приймає рішення про звернення до адміністративного суду з позовом про визнання недійсною відповідної угоди та (або) стягнення всього отриманого телерадіоорганізацією та (або) студією виробником в дохід Державного бюджету України.

Національна рада має право:

- вимагати надання інформації, необхідної для дослідження питання наявності або відсутності обмежень та заборон, встановлених статтею 19 цього Закону;

- вчинити дії щодо забезпечення дотримання вимог щодо прозорості структури власності.

Передбачається, що Національна рада може здійснювати дослідження питання дотримання ліцензіатом або заявником, який подав заяву про видачу ліцензії, вимог щодо прозорості структури власності та може приймати рішення про визнання структури власності ліцензіата непрозорою. Проектом також передбачений порядок та строк дослідження документів, прийняття рішення щодо відповідності вимогам прозорості власності та виправлення порушень ліцензіатом.

Структура власності ліцензіата або заявника визнається непрозорою, якщо:

а) ліцензіат або заявник у встановлені строки не надав інформації та (або) документів, витребуваних Національною радою відповідно, або

б) за наслідками дослідження питання дотримання ліцензіатом або заявником вимог щодо прозорості структури власності встановлено, що інформація та (або) документи, надані Національній раді, не дають змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та (або) опосередковану істотну участь у юридичній особі, чи можливість значного або вирішального впливу на управління та (або) діяльність юридичної особи, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити власника суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, в тому числі через наявність в структурі власності трастових конструкцій.