Advocacy

У цьому випуску:

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

13 жовтня відбудеться засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

Засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 

13 жовтня відбудеться чергове засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, на якому планується, серед іншого, розглянути наступні законопроекти:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 4107 від 17.09.2020р.

Ініціатори: Потураєв М.Р., Кравчук Є.М.

Проектом вносяться зміни до положень Законів України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19».

Пропонується внести зміни до порядку формування складу Національної ради як за квотою Верховної Ради України, так і за квотою Президента. Зокрема, для проведення відбору кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради за квотою Президента передбачається утворення конкурсної комісії, яка вносить на розгляд Президенту України відповідне подання по кожній кандидатурі з висновками і рекомендаціями.

Передбачається, що не може бути членом Національної ради особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником, ключовим учасником чи власником істотної участі ліцензіатів відповідно до цього Закону, а також ліцензіатів у сфері електронних комунікацій.

Також вносяться зміни в частині взаємодії ліцензіатів та регулятора під час дії карантинних та обмежувальних заходів.

Зокрема, пропонується виключити положення, відповідно до якого листи та ліцензійна документація приймаються Національною радою в електронній та паперовій формі. Розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання, що відповідно до чинного законодавства розглядаються виключно на засіданні Національної ради, розглядаються Національною радою після завершення карантинних та інших обмежувальних заходів або без участі ліцензіата, якщо такий ліцензіат повідомить Національну раду, що такі питання можуть розглядатися без присутності його представника.

Пропонується уточнення, відповідно якого відступом від умов програмної концепції вважається припинення мовлення ліцензіата, в обсязі, не більше ніж 35 відсотків від загального обсягу мовлення, визначеного ліцензією.

Закріплюється порядок проведення безвиїзних перевірок під час дії карантинних та обмежувальних заходів. Безвиїзна перевірка проводиться у разі прийняття Національною радою рішення про її призначення та за наявності обставин для призначення позапланової перевірки, визначених законодавством. У рішенні Національної ради про призначення перевірки можуть бути зазначені документи, які необхідно надати ліцензіату та які стосуються предмету перевірки, а також записи телерадіопрограм або їх частин.

Строк надання зазначених документів визначається Національною радою. Ненадання ліцензіатом у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки, у строк, визначений Національною радою, є відмовою ліцензіата у проведенні перевірки.

Безвиїзна перевірка проводиться уповноваженими особами Національної ради на підставі рішення Національної ради та наказу голови Національної ради (особи, яка виконує його обов’язки). Національна рада надсилає ліцензіату рекомендованого листа про проведення безвиїзної перевірки не пізніше ніж за п’ять робочих  днів до дати її проведення та оприлюднює відповідне рішення на офіційному вебсайті Національної ради.

Ліцензіат вважається належно повідомленим Національною радою про прийняте рішення через п’ять робочих днів з моменту надсилання йому копії такого рішення рекомендованим листом та оприлюднення відповідного рішення на офіційному вебсайті Національної ради.

Результати позапланової безвиїзної перевірки розглядаються на засіданні Національної ради, про що ліцензіата письмово рекомендованим листом повідомляє Національна рада не пізніш як за три календарні дні до засідання. Ліцензіат вважається належним чином повідомленим Національною радою через п’ять календарних днів з моменту надсилання йому зазначеного листа. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо ліцензіата було належним чином повідомлено про час та місце проведення засідання.

2. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації № 2072 від 05.09.2019р.

Ініціатори: Княжицький М.Л., Забродський М.В., Федина С.Р., Геращенко І.В., Сюмар В.П., Луценко І.С., Синютка О.М., Зінкевич Я.В., Павленко Р.М., Саврасов М.В., Ар'єв В.І., Іонова М.М., Алєксєєв С.О., Фріз І.В.

Проектом пропонується встановити, що телерадіоорганізація зобов'язана щороку, у строк до 30 квітня, подавати до Національної ради та публікувати на власному веб-сайті звіт за попередній (звітний) рік діяльності про фінансову прозорість відповідно до вимог законодавства (надалі – звіт про фінансову прозорість). Закріплюються вимоги до змісту такого звіту.

Строк подачі інформації про структуру власності  - щороку до 20 січня.

Закріплюються визначення понять «вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи», «значний вплив на управління або діяльність юридичної особи», «ключовий учасник», «юридична особа, стосовно якої не існує контролерів-фізичних осіб».

Пропонується заборонити засновувати та брати участь в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги на будь-якому з рівнів ланцюга володіння корпоративними правами об’єднаннями підприємств.

Також передбачається, що телерадіоорганізації заборонено отримувати кошти у формі позик, кредитів, внесків до статутного капіталу, інвестицій в будь-яких формах, цінні папери, а також майно, а саме будь-яке технічне обладнання, що може використовуватись в технологічному процесі створення (комплектування та/або пакетування) або розповсюдження програм, від:

а) фізичних та/або юридичних осіб, які є резидентами (в тому числі податковими) країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

б) юридичних осіб, учасниками (акціонерами) яких є юридичні або фізичні особи, зазначені в пунктах а), в), г), д) частини третьої статті 19, як безпосередньо, так і на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами;

в) іноземної країни, визнаної Верховною Радою України державою агресором або державою окупантом як безпосередньо, так і через її органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

г) осіб, що перебувають під контролем фізичних та/або юридичних осіб, зазначених в пунктах а), б), в) частини третьої статті 19;

д) осіб, які діють як агенти (представники, комісіонери тощо) осіб, зазначених в пунктах а), б), в), г) частини третьої статті 19;

е) осіб, які не можуть пояснити джерела походження коштів або майна (в тому числі коштів на його придбання), що надаються ними телерадіоорганізації.

Вищезазначені обмеження щодо отримання майна застосовуються у випадку, якщо майно було надано телерадіоорганізації у власність, володіння, користування або на іншому праві, яке дозволяє його використання телерадіоорганізацією безкоштовно, за ціною, яка нижча за ринкову більш як на 50 відсотків, або на умовах відстрочення платежу повністю або частково на сукупний строк більше одного року.

Телерадіоорганізація до моменту укладення угоди, на підставі якої вона може отримати кошти або майно, зобов’язана перевірити наявність або відсутність встановлених цією статтею заборон на їх отримання. І зобов’язана відмовитись від укладення угоди, якщо встановити відсутність передбачених цією статтею обмежень або заборон на отримання коштів або майна є неможливим, або якщо у телерадіоорганізації виникають сумніви в достовірності наданих іншою стороною документів щодо відсутності таких обмежень або заборон, в тому числі сумнівів в достовірності того, що особа виступає від власного імені.

У випадку, якщо що телерадіоорганізація транслює (ретранслює) передачі студії-виробника, відносини з якою відповідають ознакам, визначеним частиною п’ятою цієї статті, така студія-виробник, на вимогу Національної ради, зобов’язана надати документальні відомості, що підтверджують наявність або відсутність обмежень, передбачених цією статтею Закону.

У випадку, якщо внаслідок розгляду результатів проведеної перевірки будуть встановлені ознаки порушення встановлених цією статтею обмежень або заборон, Національна рада приймає рішення про звернення до адміністративного суду з позовом про визнання недійсною відповідної угоди та (або) стягнення всього отриманого телерадіоорганізацією та (або) студією виробником в дохід Державного бюджету України.

Національна рада має право:

- вимагати надання інформації, необхідної для дослідження питання наявності або відсутності обмежень та заборон, встановлених статтею 19 цього Закону;

- вчинити дії щодо забезпечення дотримання вимог щодо прозорості структури власності.

Передбачається, що Національна рада може здійснювати дослідження питання дотримання ліцензіатом або заявником, який подав заяву про видачу ліцензії, вимог щодо прозорості структури власності та може приймати рішення про визнання структури власності ліцензіата непрозорою. Проектом також передбачений порядок та строк дослідження документів, прийняття рішення щодо відповідності вимогам прозорості власності та виправлення порушень ліцензіатом.

3. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо протидії дискримінації за ознакою статі № 3427 від 04.05.2020р.

Ініціатори: Бардіна М.О., Жмеренецький О.С., Кравчук Є.М., Яковлєва Н.І., Мезенцева М.С., Кінзбурська В.О., Бондаренко О.В., Булах Л.В., Циба Т.В., Брагар Є.В., Овчинникова Ю.Ю., Богуцька Є.П., Любота Д.В., Михайлюк Г.О., Гринчук О.А., Копанчук О.Є., Мошенець О.В., Аллахвердієва І.В., Камельчук Ю.О., Верещук І.А., Бондар Г.В., Санченко О.В., Саладуха О.В., Гривко С.Д., Кузнєцов О.О., Мережко О.О., Микиша Д.С., Нікітіна М.В., Гришина Ю.М., Третьякова Г.М., Забуранна Л.В., Кузбит Ю.М., Коваль О.В., Совсун І.Р. Юрчишин Я.Р.,  Василенко Л.В., Лозинський Р.М., Клименко Ю.Л., Бобровська С.А., Вагнєр В.О., Васильченко Г.І., Костенко Р.В., Цабаль В.В., Железняк Я.І. Лубінець Д.В.

Проектом передбачається закріплення визначення понять дискримінаційна реклама, дискримінаційна реклама за ознакою статі. Дискримінаційна реклама забороняється. Відповідальність за дискримінаційну рекламу несе рекламодавець.

У рекламі забороняється вміщувати зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Забороняється вміщувати твердження та/або зображення про  інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншого виду перевагу однієї статі над іншою, та/або про стереотипність ролі чоловіка та жінки, що обмежує свободу життєвого вибору людини; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; містити зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкту з метою привернення уваги споживача, та/або натяки (слова, звуки, зображення) на  сексуальні стосунки, що не мають прямого відношення до рекламованого продукту чи способу його споживання.

Передбачається, що об'єднання громадян та підприємств можуть звертатися з позовом до суду в інтересах споживачів реклами у разі порушення їх прав, передбачених законодавством.