Ви тут:
Головна
Прес-центр
Позиції ІТК
Щодо взаємодії провайдерів програмної послуги та загальнонаціональних телекомпаній

Advocacy

Щодо взаємодії провайдерів програмної послуги та загальнонаціональних телекомпаній

25-01-2011

Суть проблеми:

Відповідно до ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» провайдери програмної послуги зобов’язані забезпечувати своїх абонентів пакетом обов’язкових програм (універсальною програмною послугою). Такий перелік затверджується Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення і визначається для кожної із областей України. До складу універсальної програмної послуги входять загальнонаціональні компанії, переважна більшість яких є учасниками ІТК

Проте, не дивлячись на обов’язковість включення універсальної програмної послуги до своїх пакетів, провайдери програмної послуги не включають чи навпаки виключають деякі програми універсальної програмної послуги, в тому числі програми загальнонаціональних компаній, чим порушують їх права. Крім того, обмежується право глядачів на одержання інформації.

Ще однією проблемою взаємодії провайдерів програмної послуги та загальнонаціональних мовників є недотримання провайдерами ЗУ «Про авторське право та суміжні права» при ретрансляції іноземних каналів.

Так, провайдери послуг, керуючись положеннями Європейської конвенції про транскордонне телебачення здійснюють ретрансляцію програмних послуг, що підпадають під її юрисдикцію, без жодної адаптації.

При ретрансляції кабельним оператором іноземного телеканалу, який орієнтований на національну аудиторію, зазвичай виникають проблеми з дотриманням авторських прав. Це пов’язано з двома факторами:

телеканал який ретранслюється не має прав на сповіщення творів і передач на території України;
національний телеканал має виклvючні права на сповіщення творів і передач на території України. У першому випадку порушуються права правовласників, у другому випадку порушуються права національних телеканалів.

^{Ще однією проблемою є питання сплати авторської винагороди за сповіщення.}

^{Так, Закон України «Про авторське та суміжні права» зобов’язує виплачувати авторську винагороду за використання творів. Це питання врегульовано надзвичайно суперечливо, навколо нього досі ведуться дискусії між телеканалами і кабельними операторами – з одного боку, та державними органами і організаціями колективного управління – з іншого. Незважаючи на дискусії, Кабінет Міністрів України 18.01.2003 р. прийняв постанови №72 від 18 січня 2003 року «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» та №71 від 18 січня 2003 року «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань». Кожна з цих постанов встановлює наступний розмір винагороди розмір винагороди: 2% від доходів – для ефірного телебачення (за трансляцію) і 5% від доходів – для кабельного телебачення (за ретрансляцію). Неадекватне та нечітке законодавче регулювання, яке не враховує специфіки ретрансляції телевізійних каналів у кабельних мережах породило конфлікт між кабельними операторами та телевізійними каналами. Кабельні оператори вважають, що обов’язок сплачувати винагороду виникає у зв’язку зі сповіщенням телеканалів, особливо музичних, тому намагаються виключати такі телеканали зі своїх мереж.}

^{Спільною проблемою як для телеканалів, так і для провайдерів програмної послуги є нечіткий механізм сплати авторської винагороди, який визначається вищевказаними постановами КМУ № 71, 72 та не визначеність на належному рівні питання взаємодії уповноважених організацій колективного управління та суб’єктів інформаційної діяльності (телеканалів, провайдерів програмної послуги)}

^{Проте не дивлячись, на вищевикладене, практика останніх років показує, що проблеми, які виникають в сфері телебачення і радіомовлення можуть об’єднувати телеканали та провайдерів програмної послуги. Почастішали випадки підписання спільних листів-звернень до різних органів або однакова позиція в частині відстоювання спільних інтересів, як то:}

^{віднесення роялті на користь нерезидентів до складу валових витрат під час прийняття Податкового Кодексу України;

намагання впровадити систему адміністративних послуг при ліцензуванні мовлення та провайдерів програмної послуги;

критика дій Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі;

дії щодо забезпечення виконання Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення законодавства про нагляд і контроль при здійсненні перевірок та моніторингу;

дії щодо забезпечення дотримання Національною радою всіх етапів прийняття регуляторних актів та здійснення реєстрації нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції України.}

^{Історія питання:}

^{09 квітня 2003 року - Національна рада прийняла Положення про особливості ліцензування кабельного, ефірно-кабельного та супутникового мовлення, затверджене рішенням № 1091.}

^{07 липня 2003 року – Національна рада прийняла Положення про порядок ліцензування телерадіомовлення, затверджене рішення № 938.
Обома Положеннями вводилось обов'язкове отримання організаціями кабельного телебачення ліцензії на ретрансляцію програм (передач) вітчизняних та іноземних телерадіоорганізацій.}

^{23 листопада 2004 року – Верховний Суд України визнав, що не діє Положення про особливості ліцензування кабельного, ефірно-кабельного та супутникового мовлення від № 1091 від09.04.2003 р.(через те, що дане Положення не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України) та недійсним Положення про порядок ліцензування телерадіомовлення, затверджене рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 07.07.2003 р., в частині положень, які передбачають обов'язкове отримання організаціями кабельного телебачення ліцензії на ретрансляцію програм (передач) вітчизняних та іноземних телерадіоорганізацій. Суд виходив з тої позиції, що Закон «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не визначає діяльність з надання послуг кабельного телебачення, як таку, що потребує ліцензування. А відповідно до Закону «Про радіочастотний ресурс України», обов'язок по отриманню ліцензії чи дозволу покладено на спеціальних суб'єктів господарювання, якими є «телерадіоорганізації» та «користувачі радіочастотного ресурсу», до яких не відносяться кабельні оператори/провайдери.}

^{До 01 березня 2006 року (до набрання чинності нової редакції ЗУ «Про телебачення і радіомовлення»):}

^{Не було встановлено обов’язку для кабельних операторів/провайдерів ретранслювати національні телеканали (must carry
^{Через відсутність законодавчого регулювання, а також регулювання з боку Національної ради – залишалось без контролю з боку державних органів питання розповсюдження програм іноземних телеканалів у кабельних мережах України, зокрема питання дотримання кабельними операторами вимог законодавства про авторське та суміжне право (в першу чергу, це стосувалось виключних прав вітчизняних мовників, які вони отримали із закордону), порядку ретрансляції реклами, контролю за змістом передач.}

^{12 січня 2006 року – набирає чинність нова редакція ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», якою:}

^{вводиться обов’язкове ліцензування провайдерів програмної послуги;
термін «кабельний оператор» замінений терміном «провайдер програмної послуги»;
для провайдерів введено перелік обов’язкових для ретрансляції програм (програми універсальної програмної послуги). В цей перелік включені всі загальнонаціональні канали, в тому числі члени ІТК.
вводиться вимога для провайдерів програмної послуги, які перебувають під юрисдикцією України адаптувати зміст призначених для ретрансляції програм із країн, які не входять до Європейського Союзу та з країн, які не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення до вимог чинного законодавства України.}

^{14 листопада 2007 року – Національна рада прийняла рішення № 1593 «Про визначення каналів конвертації», яким визначила послідовність конвертації каналів провайдерами програмної послуги. Основний принцип, який був закріплений в рішенні – це те, що саме Національна рада буде визначати послідовність каналів, придбаних для ретрансляції (спочатку йде пакет універсальної програмної послуги; потім - парламентський телеканал «РАДА» та програми вітчизняного виробництва з використанням стандарту аналогового телебачення; в кінці – решта програм. Також встановлено, що зміна каналів відбувається виключно за рішенням Національної ради.}

^{12 грудня 2007 року – Національна рада прийняла рішення № 1787 «Про порядок ліцензування мовлення (кабельного) та здійснення ретрансляції телерадіопрограм та передач». В даному Положення Національна рада встановила, що таке адаптація та до яких саме положень чинного законодавства необхідно адаптувати програми країн, які не входять до Європейського Союзу та які не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.}

^{Вбачається дещо суб’єктивний підхід Національної ради до проблеми адаптації.}

^{02 квітня 2008 року – Національна рада прийняла рішення № 652 «Про затвердження Переліку програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України про телебачення і радіомовлення ”. Даним рішенням був затверджений список іноземних програм для ретрансляції, зміст яких не потребує адаптації до вимог чинного законодавства.}

^{02 липня 2008 року – Національна рада прийняла рішення № 1175, яким внесла зміни до рішення № 652 від 02.04.2008 р. Даним рішенням був змінений перелік іноземних програм, які не потребують адаптації. Встановлення таких переліків та їх зміна – ще раз показує суб’єктивний підхід Національної ради, що призводить до оскарження подібних рішень провайдерами програмної послуги. Слід зазначити, що Національна рада дотепер вносить зміни до цього переліку.}

^{17 грудня 2008 року – Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про транскордонне телебачення з застереженням, відповідно до якого Україна залишає за собою право обмежувати на своїй території ретрансляцію програм, що містять рекламу алкогольних напоїв, у частині, що не відповідає національному законодавству.}

^{1 липня 2009 року – Європейська Конвенція про транскордонне телебачення набирає чинності.}

^{Позиція ІТK:}

^{Вважаємо незаконним самовільне виключення провайдерами програмної послуги зі складу програм універсальної програмної послуги загальнонаціональних компаній – членів ІТК.}

^{Також, констатуємо наявність порушень провайдерами програмної послуги авторських прав загальнонаціональних мовників при ретрансляції іноземних каналів.}

^{Вважаємо необхідним зниження ставок винагороди за використання об’єктів авторського права та суміжних прав та їх диференціація залежно від обсягу їх використання мовником у своїй діяльності.}

^{Також, вбачаємо тенденції щодо співпраці з провайдерами програмної послуги щодо деяких напрямків.}

^{Необхідні дії:}

^{Вважаємо, що найкращим шляхом вирішення суперечливих питань між телеканалами та провайдерами програмної послуги є підписання Меморандуму про співпрацю між галузевими об’єднаннями провайдерів програмної послуги та ІТК як галузевого об’єднання загальнонаціональних телеканалів, в якому передбачити що :}

^{Провайдери програмної послуги не будуть виключати зі складу програм універсальної програмної послуги загальнонаціональні канали – учасників ІТК.

Спільними зусиллями телеканали та провайдери програмної послуги будуть лобіювати питання щодо порядку сплати авторської винагороди за сповіщення (трансляцію, ретрансляцію) аудіовізуальних творів.

Провайдери не будуть порушувати виключних прав телеканалів - учасників ІТК при ретрансляції іноземних каналів.}

^{Також, важливою є активізація співпраці телеканалів з провайдерами (провідними асоціаціями) щодо наступних аспектів:
1.Не допущення погіршення ситуації з віднесенням сплати роялті на користь нерезидентів до складу валових витрат та внесення змін до законодавства у цій сфері.}^{2.Продовження діяльності щодо впровадження системи адміністративних послуг при ліцензуванні мовлення та провайдерів програмної послуги.
3.Підтримки ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі та організації органу громадського контролю, що буде піклуватися питання ми захисту неповнолітніх.
4.Спільні дії щодо забезпечення виконання Національною радою України законодавства про нагляд і контроль при здійсненні перевірок та моніторингу суб’єктів телерадіомовлення;
5.Спільні дії щодо забезпечення дотримання Національною радою всіх етапів прийняття всіх регуляторних актів та проходження реєстрації нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції.}}

друк